Охоплює графства Kiambu, Nyeri, Kirinyaga та Murang’a — історичне ядро кенійського кавовиробництва, яке забезпечує близько половини національного врожаю. Зокрема, Kiambu відоме своєю спадщиною великих маєтків і в минулому отримало неофіційну назву «Бразилія Кенії». Кава в регіоні вирощується як на малих фермах, так і на великих estate на схилах гори Кенія та хребтів Абердера. Родючі вулканічні ґрунти й висоти формують щільну, структурну чашку.

Профілі кави з Kiambu та Murang’a зазвичай більш округлі, з цитрусовою кислотністю типу грейпфрута та гарним балансом, тоді як лоти з Kirinyaga та Nyeri відомі яскравою, різкою кислотністю, щільним тілом і класичними нотами чорної смородини.

Охоплює округи Meru, Embu та Tharaka-Nithi — ключові кавові зони східного схилу гори Кенія. Саме тут на висотах переважно 1400–1900 м н.р.м. вирощується кава з яскравою кислотністю та чистим профілем, часто з цитрусовими й ягідними нотами.

Округи Machakos і Makueni належать до напівзасушливих регіонів, де кава вирощується в обмежених обсягах і не відіграє суттєвої ролі у specialty-сегменті. Історично східні регіони Кенії поєднують дрібні фермерські господарства та кооперативні млини, з домінуванням митої обробки та класичних кенійських сортів.

Одне з найбільших геологічних утворень Африки, що простягається від Близького Сходу до півдня континенту і суттєво впливає на клімат та ґрунти Східної Африки.

У Кенії кава вирощується переважно на високогір’ях на захід від Ріфт-Валлі — у регіонах Nakuru, Nandi, Kericho (Kipkelion) та Trans-Nzoia. Молоді вулканічні ґрунти й помірний гірський клімат створюють сприятливі умови для вирощування кави високої якості. Кава з цих регіонів зазвичай має збалансовану кислотність, середнє або щільне тіло та профіль із нотами карамелі, кісточкових фруктів і цитрусу, з м’якою солодкістю у післясмаку.

Охоплює округи Bungoma, Vihiga та Kakamega — регіони з диверсифікованим сільським господарством, де кава не є основною культурою, але вирощується дрібними фермерами поряд з кукурудзою, бобовими, бананами та цукровою тростиною.

У Bungoma кава культивується переважно на схилах гори Елгон, де висоти та клімат дозволяють отримувати чисту, збалансовану чашку з помірною кислотністю та легкими фруктовими нотами. Округ Vihiga має сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування кави, однак виробництво залишається невеликим і орієнтованим здебільшого на локальні ринки.

Західний кавовий регіон Кенії, де основне виробництво зосереджене в округах Kisii та Nyamira, з обмеженими обсягами у Migori. Фермерські господарства тут дуже малі — часто 0,25–0,5 акра, що зумовлює кооперативну модель обробки кави.

Кава з Nyanza зазвичай має середню або середньо-яскраву кислотність, середнє тіло та чистий профіль із нотами червоних фруктів, яблука й цитрусу, з м’якою солодкістю у післясмаку. У регіоні вирощують SL-28 і SL-34, а також сучасні сорти Ruiru 11 і Batian. Історично тут також зустрічається Typica, відома під назвою French Mission.

Позначення SL походить від Scott Agricultural Laboratories, які у 1930-х роках провели відбір і класифікацію кенійських різновидів кави на основі їх агрономічного потенціалу та якості чашки.