Нікарагуа
Нікарагуанська кава характеризується середнім тілом, явною кислинкою, збалансованим солодкуватим профілем, горіховими тонами в букеті, нотками ванілі, карамелі, шоколаду і цитрусів.
Основні сорти нікарагуанської кави: арабіка типів Bourbon, Caturra, Pacamara, Maragogype, Maracaturra, Cutaui, Catimor.
Кількість виробленого зерна:
2020р/ 2,7 мільйонів мішків (по 60 кг)
Доля світового ринку в кг (арабіка і робуста):
1,6%
Дохід від експорту зерна:
496 млн $
Збір урожаю з листопада по березень
Матагальпа і Хінотега — два основних кавових регіони Нікарагуа. Ферми розкинулися серед всесвітньо відомих заповідників, таких як Selva Negra, і знаходяться на висоті від 800 до 1250 метрів над рівнем моря. Там виробляють понад 60% всього нікарагуанського кавового зерна. Більшу частину цього зерна можна вважати органічним, однак у нього немає міжнародних біо- та органік сертифікатів у зв’язку з їх вартістю, надто високою для фермерів найбіднішої країни регіону. Фактично, фермери виробляють органічну каву, бо вимушено економлять на хімічних добривах, що весь час дорожчають.
Високогірний регіон Нуева Сеговія розташований на кордоні з Гондурасом і традиційно займає більшість призових місць у конкурсі Cup of Exellence. Сприятливий клімат із великою кількістю опадів формує яскравий ензимний профіль у чашці з вираженою винною кислотністю.
У 1980-х роках почалося виробництво specialty кави в сусідніх з Нікарагуа країнах: Коста-Ріці, Сальвадорі і Гватемалі. Однак Нікарагуа відстала через політичні та економічні хвилювання упродовж тривалого періоду революції (1974 — 1990 рр). У 1985 році США наклали ембарго на імпорт з Нікарагуа — це стало ще одним ударом для галузі. Ураган “Мітч” знищив практично всю інфраструктуру, а світова кавова криза 1999–2003 років посприяла погіршенню якості зерна в усіх країнах-виробниках кави.
Нарешті це позаду, тепер Нікарагуа займає гідне місце серед країн-виробників у Центральній Америці та може запропонувати унікальні смакові профілі покупцям з усього світу.
